-
Полезные советы
Що можна і що не можна возити в машині у воєнний час
«Екстремальний» набір у кожного водія свій, але є певний доцільний мінімум, якого варто дотримуватися. Армійський котелок – не дуже вдала ідея

Що взяти в машину у воєнний час
Для людей
- Ковдру на випадок затримки у дорозі – на дворі зима
- Аптечку з розширеним комплектом засобів (згідно рекомендацій МОЗ України)
- Воду з розрахунку 1 – 3 л на людину
- Зарядки для телефонів, у тому числі для живлення від розеток автомобіля
- Ліхтарик на випадок затримки або ремонту у дорозі
Для автомобіля
- Запас пального в каністрі
- Повноцінне запасне колесо, а краще – два. Покриття доріг може бути пошкоджене або засмічено гострими уламками, через є велика ймовірність пошкодити шини.
- Туристичну лопатку – наприклад, на випадок застрягання машини при об’їзді по путівцям; вона також може стати зброєю при захисті від мародерів.
- Якщо машина не нова, не завадить невеликий запас робочих рідин – антифризу, оливи, гальмівної рідини.
- Міцний буксирний трос. Дуже бажано, щоб це був дійсно міцний трос. Адже якщо вас буде тягнути стороння машина, немає гарантій що її водій має достатньо вміння і ретельності, щоб не порвати дешевий китайський шнурок, який ми часто возимо у багажнику під виглядом троса.
Однак, крім аксесуарів, якими бажано доукомплектувати машину для поїздок у смутні часи, є певні речі, які навпаки не бажано мати в цивільному авто, яке експлуатується в умовах військового стану.
Одна з реальних перешкод при пересуванні автомобілем у період воєнного стану – перевірки на дорогах.
Що не можна мати у машині у воєнний час
Не варто возити зброю, якщо ви не військовий і не маєте стійких навичок її використання. А також якщо вона не зареєстрована. Її наявність може віднести вас в очах патрульних на блок-постах до категорії ворогів, диверсантів, агентів тощо.
Занадто великий ніж, або ніж з ознаками бойового – довжиною понад 8 – 9 см, завтовшки більше 2,5 мм та з характерною канавкою на лезі. Він може викликати надмірну увагу до вас з боку представників силових структур у випадку догляду машини
Недобре, якщо десь у вашому багажнику заваляється будь-який військовий атрибут – гільза (навіть від мисливського набою), тактичні рукавички, черевики-бєрци, фляга “з воєнторгу” тощо.
Сумки та рюкзаки у багажнику теж не повинні бути військового типу (так звані тактичні) – це так саме може викликати підозри у вашій належності до якогось війська. Це саме стосується одягу
Пальне або іншу горючу рідину у скляній або неміцній тарі. При можливих різких еволюціях машини така “упаковка” може пошкодитися, пальне пролитися і стати причиною великою пожежі.
А взагалі, майте не увазі, що крім небезпеки від обстрілу, на воєнних шляхах є ще один вид небезпеки – від шахраїв або просто нерозумних людей, які бажають скористатися ситуацією і нажитися на подорожніх або просто ствердитися у своїх амбіціях.
Навіть у гарячці евакуації треба керувати машиною обережно, адже далеко від дому розв'язувати проблеми з шинами набагато складніше
t1.ua
Комментарии
aa
Прочтите!!! Прочтите!!! Прочтите!!!
Эту сказку написал мальчик, живущий в хосписе. Мишка, ему 12 лет. С прошлой осени он «отказной» у врачей.
Он написал ее на школьный литературный конкурс, но это не так важно. Важно, что он хочет, чтобы его сказку читали. Чтобы чувствовали – кому нужно и кто захочет… Когда Мишка лежал в реанимации, ему пообещали, что его сказку еще будут читать.
На сегодня – ему лучше. Поделиться этой сказкой -
одно из тех Чудес, что мы можем сделать своими руками – чтобы исполнилось желание ребенка, и сказка прошла более длинный путь. Мишка заслужил это...
СКАЗКА О ЛУННОМ ЛУЧИКЕ
«Жил-был маленький золотистый лунный лучик. Он был совсем тонкий, с трудом пробивался сквозь густые тучи. В сумрачном лесу он часто терялся среди веток, и не мог попасть в комнату через окно, если шторы были задернуты. Он мечтал стать таким, как старшие братья – сильные и яркие солнечные лучи, что бы приносить всем тепло, жизнь и радость. Лучик печалился: «Неужели я всегда буду таким слабым? Что я смогу сделать хорошего?» Но однажды красивая серебряная звездочка сказала ему: «Мы с тобой – особенные. Мы умеем светить ночью и дарить миру волшебство. Просто гори от всего сердца и ничего не бойся!» И лунный лучик побежал по темной воде реки и нарисовал сверкающую дорожку. Все птицы, рыбы и даже деревья на берегах залюбовались ею. Потом лучик пробрался в открытую форточку одного дома и ласково погладил по щеке малыша, который увидел сказочный сон. Лучик заиграл на лесной листве и помог заблудившемуся оленёнку найти свою маму. А к утру он, усталый и счастливый, возвратился домой – в лунный диск. И спрятался там до заката, до следующих подвигов!»
Если вы поместите эту сказку у себя на странице, Мишка Вам будет очень признателен, возможности разместить свою сказку в интернете у него нет. СПАСИБО ОГРОМНОЕ ВСЕМ, КТО ПРОЧИТАЛ СКАЗКУ, КТО РАЗМЕСТИЛ У СЕБЯ – ВСЕМ, КТО ПОМОГАЕТ ДЕЛАТЬ ЧУДЕСА СВОИМИ РУКАМИ! И ДАВАЙТЕ ВСЕ ВМЕСТЕ ПОПРОСИМ ВЫСШИЕ СИЛЫ ПОМОЧЬ МАЛЕНЬКОМУ СКАЗОЧНИКУ НАПИСАТЬ ЕЩЕ ОЧЕНЬ, ОЧЕНЬ МНОГО СКАЗОК! Давайте побудем тем светлым лучиком...
P.S денег никаких не нужно. Просто прочтите...
Передайте сказочку другим читателям.
Порадуйте ребёнка. из Оля Мачильская
Реклама
Комментарии